Лабораторія патоморфології

pato

Завідувач доктор медичних наук, профессор, заслужений діяч науки і техніки Задорожна Тамара Данилівна


Патологоанатомічне відділення було створено одночасно із становленням інституту у 1929 році. Першим керівником відділення була професор Олександра Іванівна Смірнова-Замкова. З 1944 по 1955 pp. керівником його була професор Н.А. Максимович. З 1955 по 1963 pp. патологоанатомічним відділенням завідував к.м.н. Я.М. Гусовський. У1963 року обов’язки завідуючої лабораторії виконувала В.П. Емайкіна. З листопада 1963 по липень 1965 року керівником лабораторії була д.м.н А.С. Ступіна. З серпня 1965 по жовтень 1984 pp. морфологічні дослідження проводила група морфологів, яка входила до лабораторії патологічної фізіології та морфології під керівництвом проф. М.Л. Тараховського. В квітні 1981 року керівником групи морфологів призначено доктор мед. наук. Т.Д. Задорожну. В жовтні 1984 року було відновлено лабораторію морфології, керівником якої до теперишнього часу є д.м.н., проф. Т.Д. Задорожна. У відділенні працюють 6 наукових співробітників, з яких 1 професор, доктор медичних наук, та 5 кандидатів медичних наук.

Вперше, розроблені морфологічні маркери апоптоза та проліферативних реакцій в клітинах плацентарного бар’єра та децидуальної оболонки в динаміці вагітності з фізіологічним перебігом, при патології і дії радіаційного фактору. Отримані дані дають можливість прогнозувати стан плацентарного бар’єра, що дозволить знизити ускладнення вагітності та перинатальну смертність.
На підставі вивчення морфологічних, електронномікроскопічних та імуногістохімічних маркерів ушкодження клітин на фоні виявлення трансформації колагенів різного типу було підтверджено гіпотезу про роль в індукції склерогенезу деструктивно-дистрофічних факторів, апоптозу, апоневрозу в епітеліальних і особливо паренхіматозних клітинних популяціях при персистенції вірусних та бактеріальних факторів. Вперше розроблено спосіб прогнозування хронізації вірусних гепатитів С та В у дітей. Новим у способі є виявлені гістологічні, електронномікроскопічні, імуногістохімічні критерії хронізації вірусних гепатитів В та С у дітей, такі як: – гістологічні ознаки апоптозу і апонекрозу; – електронномікроскопічні ознаки апоптозу і апонекрозу; – оцінка стану гепатоцитів (некрози, характер дистрофії) та кількість ацидофільних та апоптозних тілець Каунсільмена; – стан зірчастих ретикулоендотеліоцитів, їх активацію, проліферацію, проліферацію дуктул оцінювали за такою ж шкалою; – гістологічний індекс склерозу (ГІС); – гістологічний індекс апоптоза, який характеризує кількість клітин з морфологічними ознаками апоптозу; – гістологічний індекс апонекроза, який характеризує кількість клітин з морфологічними ознаками апонекрозу; – ступінь експресії рецепторів Fas(Apo-1/CD95), фактору некрозу пухлин TNF, антиапоптотичного протеїну bcl-2 та проапоптотичного протеїну р53, колагенів І, ІІІ та ІУ типів. В останні роки в лабораторії вивчаються цитологічні та імуноцитохімічні особливості епітелію шийки матки і цервікального каналу жінок фертильного віку при вірусному та бактеріальному інфікуванні, що дозволило розробити цитологічні та імуноцитохімічні критерії ушкодження клітин епітелію шийки матки для оптимізації ранньої диференціальної діагностики та розробки обгрутованної індивідуальної тактики лікування жінок при вірусному та бактеріальному інфікуванні.Також проводяться дослідження ендометрію в різні фази менструального циклу при гіперплазії, бактеріальному і вірусному інфікуванні, неплідності нез’ясованого та запального генезу з виявленням за допомогою скануючої мікроскопії піноподій в ендометрії, як маркерів імплантаційного вікна. Клінічні дослідження: плацента, завмерла вагітність, хоріон, біопсійний матеріал, зішкріб ендометрію, ПАП-мазок з церві кального каналу, бронхоальвеолярний лаваж, аспірат з порожнини матки, змив з порожнини шлунку на Нв, індукована мокрота, мазок з порожнини носа.