Війна ще триває, проте вже зараз владні структури заговорили про відродження країни в мирний час. Мова йде не тільки про те, як повернути з-за кордону жінок і дітей, що виїхали на початку вторгнення, але й сприяти народженню дітей, щоб було кому жити у відбудованій країні. Тому в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової борються за абсолютно всіх дітей.
На фоні загального демографічного спаду, від якого останнього десятиріччя потерпає Європа, війна ставить українців на грань виживання. За підрахунками демографів, для простого відновлення населення необхідно, аби подружня пара мала 2,15 дитини. В Європі цей показник наразі становить 1,5 дитини на сім’ю. В Україні ситуація значно гірша і склалася вона ще до війни.
«У 2013 році (це був останній передвоєнний рік, якщо рахувати з 2014 року, коли сталися події в Криму і на Сході країни) народилось пів мільйона дітей, ‒ коментує професор Володимир Ісаакович Медведь, керівник відділення внутрішньої патології вагітних ІПАГ. ‒ У 2021 році (відносно безнапасному, до початку гарячої фази війни) ‒ вдвічі менше, ніж у 2013 році! А в минулому, 2022-му, в Україні кількість пологів зменшилася ще на 24% ‒ тобто ще на чверть. Зрозуміло, що багато жінок виїхало за кордон. Але незалежно від причин, це є абсолютною національною трагедією! І я не бачу проблеми, порівняної з цією за потенційними наслідками».
На нас чекає нелегкий післявоєнний період, оскільки на сьогоднішній день українських діток на світ з’являється надто мало.
«Теперішній колапс, пов’язаний з війною, проявить себе вже через декілька років, ‒ стверджує завідувачка відділення реабілітації репродуктивної функції у жінок ІПАГ, досвідчений акушер-гінеколог Алла Григорівна Корнацька, ‒ а через 25-20 років нам загрожуватиме демографічна криза».
Причини зрозумілі і передбачувані. Жінки, що залишились в країні, ‒ наразі або самотні (бо чоловіки воюють), або бояться брати на себе відповідальність за нове життя в умовах постійних обстрілів та суцільної непевності майбутнього, отож не зважуються на вагітність.
Майже всі акушерські клініки на сьогодні страждають від нестачі пацієнтів. Хоча деякі відділення ІПАГ становлять щасливе виключення через те, що опікуються складними випадками. Їх пацієнтки потребують підвищеної турботи, аби жінка щасливо народила і виписалася з дитиною. Саме тому фахівці цього медичного закладу вирішили працювати так сумлінно, докласти всіх можливих (і неможливих) зусиль, аби допомогти жінкам, які мріють про материнство, народити здорових дітей.
«Ми не можемо впливати на народжуваність в Україні, бо вона має соціальні та економічні причини, ‒ наголошує професор Володимир Ісаакович Медведь, ‒ але ми можемо нашою працею, якістю нашої допомоги зробити так, аби наші пацієнтки, які до нас звертаються, врешті решт народили та пішли від нас з дітьми».
Одна зі значних проблем, з якою змушені нині боротися лікарі ‒ це велика кількість загроз передчасних пологів.
«Дається взнаки стрес, ‒ пояснює очільниця відділу впровадження сучасних технологій в акушерстві і перинатології Наталія Яківна Скрипченко, ‒ страх «що буде зі мною, що буде з дитиною, як будемо жити далі». У нас народжують жінки, які були в Бучі, Ірпені. Поводяться всі по-різному. Одні вступають в контакт, все розповідають — з цими легше працювати, а є такі, до яких неможливо достукатись. З такими жінками складно. Є психологи, вони з ними працюють, але це не легко. Не всі однаково переносять стреси, не всі можуть швидко адаптуватися».
Проте лікарі ІПАГ сповнені професійного оптимізму.
«Вагітніти треба й народжувати треба! ‒ закликає залужений лікар України, акушер-гінеколог з 37-річним стажем, Наталія Яківна Скрипченко. ‒ Ми поруч. Ми завжди прийдемо на допомогу, завжди підтримаємо. Війна все одно ніколи не зупинить життя!»