Відділення патології вагітності та пологів

Жабченко Ірина Анатоліївна

Жабченко Ірина Анатоліївна

Завідуюча відділенняЖабченко Ірина Анатоліївна, доктор медичних наук, професор
телефон (044) 483-90-81

Співробітники (науковий та лікарській склад відділення):

Буткова Ольга Іванівна – лікар акушер-гінеколог, доктор медичних наук

Бондаренко Олена Миколаївна – лікар акушер-гінеколог, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник

Коваленко Тамара  Миколаївна – кандидат наук фізичного виховання і спорту, старший науковий співробітник

Ліщенко Інеса Сергіївна – лікар акушер-гінеколог, науковий співробітник

Сюдмак Ольга Романівна – лікар акушер-гінеколог, молодший науковий співробітник


Акушерське відділення було створено в 1929 році, одразу після організації інституту. У відділенні в різні роки працювали видатні акушери-гінекологи України: проф. Г.Ф.Писемський, проф. В.М. Хмелевський, проф. С.П.Виноградова, акад. А.П.Ніколаєв, чл.-кор. АМН України Л.В.Тимошенко, проф. Г.К.Степанківська, чл.-кор. АМН України О.Т. Михайленко, проф. Я.П. Сольський, проф. В.П. Міхедко, проф. А.Г. Коломійцева, проф.. І.А.Жабченко (нині очолює відділення), які зробили значний внесок у розробку актуальних проблем практичного акушерства.

У 1990 році із складу відділення патології вагітності та пологів було виділено та створено, як окремий науковий підрозділ, відділення наукових проблем невиношування вагітності на чолі з проф. С.П.Писарєвою (нині керівником відділення є д.м.н. І.І.Воробйова), у 2010 році таким е чином було виділено та створено відділення впровадження та вивчення ефективності сучасних медичних технологій в акушерстві та перинатології  (очолює д.м.н. Н.Я.Скрипченко).

На сьогоднішній день у відділенні проводиться науково-дослідницька робота з вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, гормонального та мікронутрієнтного стану, обміну сполучної тканини та судинного русла шийки матки у жінок з порушенням її дозрівання (переношування вагітності та істміко-цервікальна недостатність). З даної проблеми видано: методичних рекомендацій -1(2017 рік), інформаційних листів -4, отримано 3 патенти та захищено кандидатську дисертацію (2017 рік, В.Ф.Олешко). Виконується 2 кандидатські дисертації (н.с. Ліщенко І.С., аспірант Тертична-Телюк С.В.).

За останні роки у відділенні  активно проводилась підготовка наукових кадрів – захищено 51 дисертаційна робота, із них – 8 докторських. Водночас співробітниками відділення видано 12 інформаційних листів, отримано 11 патентів. Наукові досягнення постійно висвітлюються у фахових виданнях, у засобах масової інформації (виступи на радіо, телебаченні, науково-популярних виданнях). Співробітники відділення беруть участь у міжнародних та Всеукраїнських наукових медичних форумах, виступають з доповідями та повідомленнями.

Нині у відділенні працюють: 1- професор, 1- доктор медичних наук та 1 -кандидат медичних наук, 1- кандидат з фізичного виховання і спорту, 1- молодший та 1- науковий співробітники без наукового ступеня. Співробітники відділення патології вагітності та пологів з великою повагою ставляться до наукових надбань своїх попередників і вчителів, зберігають про них добру пам’ять і продовжують удосконалювати свої наукові й практичні розробки на користь охорони здоров’я матері й дитини

Відділення має клінічну базу:

пологове відділення для вагітних з акушерською патологією на 3 поверсі акушерського корпусу ДУ «ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України».

Всі співробітники відділення займаються лікувальною роботою у вищезгаданих підрозділах та надають консультативну допомогу населенню в жіночій консультації інституту.

Важливим видом діяльності відділення є науково-методична робота, підготовка і видання методичних рекомендацій, навчальних посібників з питань акушерської патології.

Співробітники відділення приймають активну участь у підвищенні кваліфікації лікарів;

Проводяться доповіді для курсантів циклів передатестаційної підготовки та первинної спеціалізації з акушерства і гінекології.

Вчені інституту проводили велику організаційну та науково-дослідницьку роботу з актуальних проблем акушерства, основними з них були:

Знеболювання пологів

Ще в 20-ті роки цю проблему почали розробляти Г.Ф.Писемський, В.М.Хмелевський і А.П.Ніколаєв. Було запропоновано багато засобів і методів знеболювання пологів, з’явились публікації на цю тему, монографія “Знеболювання пологів” і посібник українською мовою за редакцією А.П.Ніколаєва. Академік А.П.Ніколаєв – один із основоположників психопрофілактичного методу знеболювання пологів, котрий був розроблений у 1948 року і отримав широке визнання та розповсюдження в Україні, Радянському Союзі та за рубежем. Монографія А.П.Ніколаєва “Теорія і практика знеболювання пологів” (1953) була перекладена і видана мовою багатьох зарубіжних країн (Франція, НДР, Чехословаччина, Італія, Аргентина). Надалі цю проблему розробляли співробітники відділення (Л.В.Тимошенко, Г.К.Степанківська, Г.І.Чарчіян), застосовуючи для знеболювання віадрил, оксибутират натрію, епідуральну анальгезію (А.Г.Коломійцева);

Регуляція пологової діяльності

Праці Г.Ф.Писемського щодо іннервації матки стали теоретичною основою для розвитку проблеми керування пологами, слабості пологової діяльності та її лікування. Великий внесок у розробку цієї проблеми зробили акад. А.П.Ніколаєв, професори В.М.Хмелевський, Л.В.Тимошенко, Г.К.Степанківська, О.Т.Михайленко, А.Г.Коломійцева. Цими вченими розроблено і чітко обґрунтовано теорію початку і розвитку пологової діяльності, розширено відомості про біохімічні механізми розвитку скоротливої діяльності матки, про роль контрактильних білків матки, їх АТФ-азної активності, креатинін-фосфатази, простагландинів у порушенні скоротливої діяльності матки. Результати цих досліджень стали основою для розробки методів корекції цих порушень. В акушерському відділенні інституту розроблені й знайшли широке застосування методи стимуляції пологової діяльності (В.М.Хмелевський, А.П.Ніколаєв, Л.В.Тимошенко, О.Т.Михайленко, А.Г.Коломійцева) та пологостимуляція при переношеній вагітності (Г.К.Степанківська).

Акушерські кровотечі

Ця проблема розроблялась рядом вчених відділення і професором С.П.Виноградовою (переливання ретроплацентарної крові при акушерських кровотечах). Питаннями оцінки кількості й швидкості крововтрати займалися Я.П.Сольський і О.М.Жицький, розробкою організаційних заходів щодо боротьби з матковими кровотечами в пологах і виведення жінок із тяжкого стану після кровотеч по єдиній системі, котру можна використовувати не лише в містах, а й у сільській місцевості Я.П.Сольський, удосконаленням методів лікування маткових кровотеч О.Т.Михайленко.

Резус-конфліктна вагітність

Одним із ініціаторів розробки проблеми була професор С.П.Виноградова та її учні (Л.В.Тимошенко, В.Є.Дашкевич). Була встановлена частота резус-негативного типу крові у вагітних, вивчено особливості обміну між матір’ю та плодом, патогенез гемолітичної хвороби новонароджених, удосконалено методи її профілактики й лікування (від призначення вагітним цитралю, вітамінів, кисню тощо до часткових замінних переливань крові у матері та операції замінних гемотрансфузій крові у новонароджених). Під редакцією цих вчених опубліковано монографію “Гемолитическая болезнь плода и новорожденного” (1968). Надалі ці дослідження продовжувались (С.П.Писарєва, Г.В.Обухова), удосконалювались методи лікування з використанням гемо- та ентеросорбції при лікуванні вагітних з резус-конфліктом.

Пізні гестози вагітних

Ця важлива проблема розробляється у відділенні впродовж багатьох років. Багато праць було присвячено розробці патогенезу цього тяжкого ускладнення вагітності (А.Г.Коломійцева, С.П.Писарєва, Л.Є.Туманова, І.А.Жабченко, І.І.Воробйова). Багато досліджень було присвячено питанням терапії пізніх гестозів, в т.ч. немедикаментозної терапії (Л.В.Діденко). Науково обґрунтована необхідність лікувального харчування вагітних – оптимальної кількості білка в харчовому раціоні, застосування оксигенотерапії та препаратів спрямованих на покращення тканинного дихання, а також раціонального ведення пологів із застосуванням пологової підготовки, котра включала простагландини і фенібут, у пологах – керована гіпотонія і перидуральна анальгезія (А.Г.Коломійцева, О.І. Гаркавенко). Дуже важливі розробки по реабілітації жінок з пізнім гестозом після пологів (С.П.Писарєва). Співробітники відділення при проведенні наукових досліджень з проблем пізніх гестозів працюють разом з іншими вченими України, постійно публікують статті та видають колективні методичні рекомендації. 1990 року видано методичні рекомендації “Прогнозирование, диагностика, лечение, ведение беременности и родов и профилактика поздних гестозов”, “Актуальные вопросы акушерства”, якими керуються в своїй роботі акушери-гінекологи України.

Гіпоксія плода і новонародженого та невиношування вагітності

Це дуже тісно пов’язані між собою проблеми, вирішення яких має велике значення в зниженні перинатальної й дитячої смертності. Одним з перших для боротьби з гіпоксією плода запропонував вводити глюкозу, хлористий кальцій, вітаміни В і С проф. В.М.Хмелевський. А.П.Ніколаєв, вивчивши в експерименті питання асфіксії плода, запропонував для її профілактики й лікування свій метод – внутрішньовенне введення 40%-го розчину глюкози (20мл) з кардіозолом та інгаляції кисню. Метод був ефективним і отримав широке розповсюдження в Україні, СРСР й за кордоном під назвою “Тріада Ніколаєва”. Надалі А.П.Ніколаєв запропонував доповнити метод введенням внутрішньом’язово естрадіолдіпропіону з ефіром, В.П.Мехедько – введенням внутрішньовенно сигетину. В останні роки ці методи удосконалювалися, доповнювались іншими препаратами (курантил, еуфілін, інтенкордин, актове гін, інстенон, реосорбілакт, глутаргін, хофітол  тощо), що висвітлено в роботах проф. А.Г.Коломійцевої, проф. Л.В.Діденко, д.м.н. І.А.Жабченко).

Впроваджено в практику лікування істміко-цервікальної недостатності накладання циркулярного шва на шийку матки та застосування неінвазивного методу профілактики та лікування даної патології за допомогою акушерського розвантажуючого песарію (д.м.н. І.А.Жабченко, проф. А.Г.Коломійцева, д.м.н. Н.Я.Скрипченко).

Проблемі внутрішньоматкової загибелі плода в сучасних умовах присвячено роботи д.м.н. О.І.Буткової, к.м.н. Г.О.Гребініченко. У 2002 році видано методичні рекомендації “Внутрішньоматкова загибель плода: етіопатогенез, діагностика, підготовка подружніх пар груп ризику, профілактика під час вагітності”.

Вплив екологічних чинників на перебіг вагітності, пологів та стан новонародженого

Після аварії на Чорнобильській АЕС та в процесі глобальної урбанізації значним став вплив тривалих малих доз іонізуючої радіації на стан здоров’я жінок та їх чоловіків, перебіг вагітності у даного контингенту. Вивченню цих проблем присвячено роботи проф. Л.В.Діденко, к.м.н. О.В.Шамаєвої, к.м.н. О.М.Бондаренко. Профілактиці антропогенно зумовлених ускладнень у практично здорових вагітних присвячено роботи д.м.н., проф. І.А.Жабченко. У 2003 році видано методичні рекомендації “Діагностика, профілактика та лікування акушерських ускладнень у соматично здорових вагітних”.

Лейоміома матки та вагітність

В процесі роботи впродовж 6 років співробітниками відділення вивчено перебіг вагітності, пологів та першого року після пологів у вагітних з лейоміомами матки, кількість яких значно зросла в останні роки, а вік жінок суттєво “помолодшав”. Проведено комплексні  дослідження стану гомеостазу зазначеного контингенту жінок, вдосконалено принципи спостереження та лікування таких хворих, уточнені деякі ланки патогенезу розвитку лейоміоми матки в умовах сьогодення (проф. А.Г.Коломійцева, проф. Л.В.Діденко, М.В.Гурська). Зроблено суттєвий внесок у вивчення динаміки змін лейоматозних вузлів впродовж вагітності та першого року після пологів, а також реабілітації репродуктивної функції цих жінок (к.м.н. Н.Я.Скрипченко, к.м.н. Г.Є.Яремко). Вивчено рівень інфікування у жінок з лейоміомами матки (к.м.н. Т.С.Черненко, к.м.н. О.М.Бондаренко) та у здорових вагітних (д.м.н. І.А.Жабченко). Видано у 2006 році методичні рекомендації “Лейоміома матки та вагітність”.

Фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз та вагітність

Впродовж 6 років було вивчено частоту даної патології серед вагітних жінок України, її структуру, особливості перебігу вагітності та пологів, проблеми становлення лактації та її вплив на перебіг основного захворювання, оскільки кількість таких вагітних збільшилась, а вони складають групу ризику щодо розвитку у них рака молочних залоз. Дана проблема вперше була піднята та розглянута на теренах СНД та Європи. Було розроблено, впроваджено та дано позитивну оцінку щодо ефективності комплексу організаційних та лікувально-профілактичних заходів для таких хворих, що дало змогу зменшити кількість ускладнень для матері та плода, подовжити термін грудного вигодовування та покращити стан молочних залоз у хворих на ФКХМЗ. За темою дослідження було видано 2 методичних рекомендацій, 4 інформаційних листи, отримао 4 патенти та у 2014 році захищено 2 кандидатські дисертації (заочні аспіранти Т.Г.Шевель та І.О.Шекера).

 

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •