Пам’яті Зореслави Антонівни Шкіряк-Нижник

Зореслава Антонівна Шкіряк-Нижник, доктор медичних наук, професор відділення медичних та психосоціальних проблем здоров’я сім’ї ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені О.М. Лук’янової НАМН України».

Народилась  24 серпня 1937 р. у відомій родині, яка віддала батьківщині  відомих лікарів, державних діячів, митців, священиків.  У 1960 р. З.А. Шкіряк-Нижник закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету, згодом — аспірантуру з педіатрії Київського медичного інституту ім. О.О. Богомольця. Трудовий шлях почала лікарем-педіатром Міжгірської ЦРЛ Закарпатської області, де працювала 15 років і захистила кандидатську дисертацію. У 1975 р. очолила відділ з вивчення дитячої смертності Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, згодом була призначена заступником начальника управління лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям МОЗ України. З 1988 р. — керівник відділення медичних та психо-соціальних проблем здоров’я сім’ї ІПАГ. На базі інституту З.А. Шкіряк-Нижник запропонувала створити першу в Україні кафедру медико-соціальних проблем материнства та дитинства НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Серед основних напрямів досліджень Зореслави Антонівни – проблеми охорони материнства і дитинства, захисту репродуктивного здоров’я дітей та підлітків, взаємозв’язку екології і проблем здоров’я сім’ї, перинатальної та педіатричної епідеміології, соціальної педіатрії, етики в біомедицині. До авторства  З.А. Шкіряк-Нижник належать понад 500 наукових праць, з яких 9 монографій та посібників. З 1992 р. вона була науковий керівником комплексного тривалого моніторингового дослідження «Сім’я та діти України». З 1996 р. була представником України у Керівному комітеті з біоетики Ради Європи;  членом робочої групи з підготовки протокольних документів Ради Європи з питань захисту прав та гідності людини в аспекті біомедицини, заступником голови комітету з біоетики при Президії НАМН України, членом Європейського комітету з запобігання тортур, негуманного чи принижуючого гідність поводження із в’язнями, експертом Національної комісії з захисту суспільної моралі, а також членом правлінь кількох фахових всесвітніх, європейських та національних асоціацій. Представляла Україну на міжнародних фахових та громадських форумах у 48 країнах світу. Нагороджена медалями «За трудову доблесть», «Трудова відзнака», Почесною грамотою Президента України «За сумлінну працю та значний особистий внесок у зміцнення та розбудову Української держави», грамотами та подяками Міністерства охорони здоров’я України, Київської МДА, Закарпатської ОДА. 

Зореслава Антонівна була надзвичайною жінкою, талановитою в усіх сферах діяльності: від медичної до письменницької, від організаційної в масштабах країни та поза її межами до створення родинного кола, де в любові та материнської відданості виростила двох талановитих синів. Зореслава Антонівна була патріотом України, її серце та душа назавжди віддані рідній країні, її людям, культурі, національній пам’яті колишніх та майбутніх поколінь. Пам’ять про видатну та незабутню доньку України буде назавжди в наших серцях.

 

Адміністрація інституту

Вчена рада інституту

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •