Лабораторія патоморфрлогії: історія, досягнення, сертифікат плаценти

Лабораторія патоморфрлогії: історія, досягнення, сертифікат плаценти

 

Лабораторія патоморфології створена  у 1929 році одночасно з встановленням інституту. Керівниками  лабораторії були видатні вчені: професор Олександра Іванівна Смірнова-Замкова;  професор Ніна Олександрівна Максимович; професор Олександра Семенівна Ступіна, які започаткували принципи клініко-морфологічної діагностики на основі наукових досліджень  захворювань дітей та жінок.

 

З 1981 р.  і до цього часу продовжує керівництво лабораторії Задорожна Тамара Данилівна – член-кореспондент НАМН України, доктор мед. наук, професор, дійсний член Інтернаціональної академії патологів. В даний час являється членом Асоціації Патологів України, членом Европейскої асоціації патологів та плацентологів світу.

 

Лабораторія патоморфології займається розробкою та впровадженням новітніх методів дослідження репродуктивної патології жінок, захворювань легенів та печінки у дітей. Розроблено більше 20 патентів маркерів та морфологічних особливостей патології репродуктивної системи. В лабораторії інституту є досвід та багаторічні дослідження унікального органу – плаценти з урахуванням сучасних гістологічних, імуногістохімічних, імуноцитохімічних, ультраструктурних методів дослідження. Паралельно з виявленням радіонуклідів, стресових, серцево-судинних, проліферативних, запальних, імунних та онкомаркерів.

 

Вперше у світі на підставі багаторічних (більше 50 років) досліджень та міжнародної співпраці із Університетом Шимане (на основі договору Україна-Японія); спільнотою ДЗЮНО (Японія); Хіросімським університетом (Японія); Брістольським університетом (Британія); Національним інститутом здоров’я та навколишнього середовища ім. Кенеді (США); ДУ «Національним науковим центром радіаційної медицини НАМН України»; ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренко НАМН України», проведених в лабораторії, був створений  “Сертифікат плаценти”, затверджений як науковий твір на авторське право 2016 року на основі протоколу плаценти МОЗ України від 19.08.2004 № 417; для розробки морфологічної профілактики матково-плацентарного комплексу, як прогностичних критеріїв здоров’я матері та дитини.

 

В “Сертифікат плаценти” патологоанатомом вносяться морфологічні маркери досліджуваної плаценти, з урахуванням результатів радіометрії, гістологічних та імуногістохімічних (CEA, Ki-67, CD-138, CD-45, TBS-1 і т.д.) досліджень тканин плаценти жінок. На основі “Сертифікату плацентиу” будується патологоанатомічне заключення та діагноз, може прогнозуватися подальше здоров’я матері та дитини.

 

За досягнення в розробці «Сертифікату плаценти» керівника лабораторії Задорожну Т.Д. було нагороджено премією імені Ічікаво Фусає (Японія, 1996 р.) та премію за доповідь по впливу внутрішнього випромінювання на структури плаценти – «25 років Чорнобилської катастрофи» (2015 рік) та «30 років Чорнобилської катастрофи» (Токіо, 2020 рік).

 

Дослідження та діагностика сертифікату плаценти дали можливість виявити прогностичні маркери при передчасних пологах, для подальшого врахування при перинатальній смерті плода, а також слідкування за станом здоров’я дитини.

 

  1. На основі більш ніж 30-річних досліджень було виявлено вплив Чорнобильської трагедії на плацентарні структури при інкорпоруванні Cs-137 в тканинах.
  2. За допомогою морфологічних, радіометричних, імуногістохімічних та ультраструктурних досліджень було виявлено маркери пошкодження плаценти та поріг впливу внутрішнього опромінення 4,8 Бк/кг.
  3. Вперше виявлено наявність в плацентарних тканинах метастазування злоякісних пухлин за допомогою імуногістохімічного моноклонального онкомаркеру СЕА.
  4. Встановлені маркери стресу в плацентарних тканинах підтверджених імуноферментним аналізом коливань гормону стресу кортизолу з використанням Saliva-test.
  5. На основі вивчення стовбурових клітин встановлені регенераційні можливості при пошкоджені плацентарних структур, для подальшого використання в якості лікувального фактору.
  6. Виявлено наявність віріона COVID-19 в тканинах плаценти, та використання запатентованих нами прогностичних критеріїв уражень плаценти як предиктор здоров’я дитини.
  7. Встановлені матково-плацентарні взаємозв’язки, як прогностичний маркер пошкодження плаценти та дія на плід та подальший розвиток дитини.
  8. Зв’язок плацентарно-серцевої вісі з використанням імуногістохімічного маркеру PGF, має значення для виявлення серцево-судинної патології у плода та подальше прогресування цієї патології.
  9. Взаємозв’язки утворення ішемічних інфарктів та порушення перфузії в плаценті з впливом хронічного стресу та факторів зовнішнього середовища та можливість прогнозування впливу цих уражень на розвиток плода та подальше здоров’я дитини.

 

Таким чином, на основі представлених даних виявлених маркерів пошкодження плаценти можна рекомендувати «Сертифікат плаценти» для лікарів та батьків, як прогностичний «паспорт» для подальшого розвитку дитини.

 

Тел. Для консультацій та запитань:

член.кор., проф. Задорожна Тамара +380964835288

д.філ., ст.н.с. Бондаренко Юрій +380964883334

вед.н.с. Килихевич Світлана  +380681256681

ст.лаб. Стратійчук Анна +380935704720