Автор: Мартишин О.О.
Першоджерело: «Український медичний часопис»
Публікується в скороченні.

10–12 жовтня 2017 р. у конгрес-холі столичного «Президент- Готелю» за сприяння Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної академії медичних наук (НАМН) України, Асоціації педіатрів України, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології (далі — ІПАГ) НАМН України» та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбувся ХІІ Конгрес педіатрів України (далі — Конгрес) «Актуальні проблеми педіатрії», який зібрав повну залу вітчизняних фахівців, причому цього разу це були здебільшого не лише педіатри та сімейні лікарі — особлива увага приділялася охороні здоров’я дітей в аспекті здоров’я майбутніх матерів, отже, лікарі, які мають безпосереднє відношення до акушерства та гінекології, також стали учасниками роботи цьогорічного Конгресу.

Вступним словом розпочав урочисте відкриття Конгресу директор ДУ «ІПАГ НАМН України», президент Асоціації педіатрів України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Антипкін. Вітаючи присутніх, він представив вельмишановних фахівців, які також взяли участь у роботі Конгресу: директор Департаменту охорони здо­ров’я міста Києва Валентина Гінзбург, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО) імені П.Л. Шупика, заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Раїса Моісеєнко, завідувач кафедри педіатрії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, віце-президент Асоціації педіатрів України, заслужений лікар України, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор Віталій Майданник, керівник відділення ендокринної гінекології та заступник директора з наукової роботи ДУ «ІПАГ НАМН України», член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Тетяна Татарчук, професор кафедри педіатрії № 2 НМАПО імені П.Л. Шупика, заслужений лікар України В’ячеслав Бережний, заступник директора з науково-­організаційної роботи ДУ «ІПАГ НАМН України», доктор медичних наук, професор Володимир Лапшин, завідувач кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, заступник голови Вченої ради МОЗ України, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Олександр Волосовець, завідувач департаменту педіатрії Тбіліського державного медичного університету, клінічний директор Центральної дитячої лікарні міста Тбілісі, голова правління Грузинської респіраторної асоціації, професор Іване Чхаїдзе.

Отже, першою частиною роботи Конгресу став виступ керівника відділення акушерських проблем екстрагенітальної патології ДУ «ІПАГ НАМН України», доктора медичних наук, професора Юлії Давидової на тему «Захист стану здоров’я матерів та дітей: Запорука безпеки нації». За словами доповідача, нині є багато проблем у педіатричній практиці, що стосуються і дітей у зоні АТО, і вкрай низької вакцинації дитячого населення, і збільшення кількості дітей із вродженими вадами, і багато-багато інших. До того ж, проблеми зі здоров’ям жіночого населення у період вагітності також впливають на подальший стан здоров’я дітей. Але існують проб­леми і серед чоловіків, адже, за словами Ю. Давидової, відповідно до результатів одного з європейських досліджень, серед чоловіків у Західній Європі, які ніколи не одружувалися, велика частина таких, які народилися з масою тіла менше ніж 2 кг, а в загальній популяції найвища смертність від захворювань коронарних судин реєструється у жінок та чоловіків, які народилися з недостатньою масою тіла.

«Причина народження дітей з недостатньою масою тіла напряму пов’язана зі станом здоров’я матерів, відповідно захист здоров’я жінок — це запорука безпеки нації, і починається цей захист зі здорового старту життя», — наголошує оратор. І в цьому напрямку можна зробити дуже важливі кроки. Це і вивчення закордонного досвіду надання медичної допомоги, і розробка власних стандартів, це проведення національних епідеміологічних та клінічних досліджень, також необхідно розробити стандарти надання кожної процедури, проводити постійне навчання лікарів та середнього медичного персоналу, потрібне впровадження нових підходів до профілактики, діагностики та лікування дітей, слід приділяти увагу проблемам харчування, сприяти фізичній активності дітей, необхідними є заохочення та підтримка імунізації тощо. Захист стану здоров’я матерів має розпочинатися з періоду новонародженості кожної дівчинки, адже в нинішній демографічній ситуації кожна вагітність має виключне значення, а захист стану здоров’я дитини має починатися з так званого нульового триместру вагітності, вважає Ю. Давидова. З огляду на вищезазначене оратор резюмує, що вкрай необхідним є запровадження загальнодержавної програми охорони здоров’я дітей, яка передбачатиме вирішення не лише медико-психологічних, а й соціальних, педагогічних та екологічних проблем.

Наступною стала доповідь Т. Татарчук на тему «Педіатрія на варті репродуктивного здоров’я дівчат». «Зважаючи на те що зараз в Україні народжується лише півтори дитини на кожну жінку, треба розуміти, що ця проблема є не лише медичною, а й соціальною, адже понад 2 млн подружніх пар в нашій державі сьогодні не мають дітей», — наголосила оратор. Питання репродуктивного здоров’я жінки закладається в дитинстві, і на сьогодні є різні проблемні аспекти здоров’я дівчат-підлітків. І якщо аномалії розвитку жіночої статевої системи дуже важко коригувати, то є такі проблеми, на які спільними зусиллями дійсно можна вплинути, і це стосується незапланованої вагітності, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також статевого дозрівання на тлі соматичних захворювань та зовнішніх чинників. І саме на цих трьох позиціях більш детально зупинилася Т. Татарчук.

Оратор вважає, що динаміка абортів та пологів у дівчат віком до 14 років — чесний показник, адже в цих випадках дитина звертається до батьків, не маючи змоги вирішувати подібні питання самостійно. Тільки у 2016 р. в Україні зареєстровано 118 випадків пологів у дівчат віком до 14 років, а у 2015 р. — 130. Іншим важливим показником є випадки абортів та пологів у підлітковому віці, тобто у 15–18 років, і він також високий у нашій країні. Проте цей показник не є істинним, адже в цьому віці вже відзначається самостійне переривання вагітності підлітками. Статистичні дані свідчать, що середній вік початку статевого життя в Україні становить 15 років, а згідно з результатами опитування майже 2 тис. дівчат виявлено, що початок статевого життя до 15 років відзначають приблизно 25% опитаних, а після 18 років — 14%, тобто більшість представниць жіночої статі в нашій державі починають статеве життя у віці 15–17 років.

Ще більш вражає середня кількість статевих партнерів. 17% дівчат віком до 17 років зазначили, що вони вже мали більше 6 статевих партнерів, а 28% — від 2 до 5 партнерів. Згідно з результатами іншого медико-демографічного дослідження в різних регіонах України, проведеного міжнародними організаціями, в якому було задіяно близько 20 тис. домогосподарств, визначено, що майже 70% громадян України віком від 15 до 19 років мають двох та більше статевих партнерів. І це насправді є значною проб­лемою, адже початок статевого життя у віці до 18 років асоціюється з високим ризиком інфікування, тому що, за словами доповідачки, гормональна система підлітка не є сталою, а місцевий імунітет формується разом із утворенням гормонального гомеостазу, що завершується приблизно у віці 18–22 років. І найстрашнішим у цій ситуації є не вагітність або захворювання, страшнішим є рак шийки матки, який може розвиватися на фоні потрапляння в організм дівчини вірусу папіломи людини, зазначає Т. Татарчук.

У цьому напрямку вкрай важливою є профілактика, причому профілактика розвитку раку шийки матки, яка полягає перш за все у вакцинації. В разі проходження вакцинації до початку статевого життя її ефективність становить 99%. Проте можна вакцинуватися і пізніше, але ефективність у цьому разі значно нижча. Вторинна профілактика теж є важливим елементом, проте в цьому разі лікар може виявити патологію, а вона, звісно, потребує лікування. І тут Т. Татарчук акцентує увагу на лікуванні пацієнтів із саме перед­раковим станом, тобто цервікальною інтраепітеліальною неоплазією. Зазвичай це проведення хірургічного втручання на шийці матки, що активно практикується вітчизняними лікарями-гінекологами. До того ж, оратор наголосила, що зараз немає такого діагнозу, як ерозія шийки матки, і не потрібно в цьому випадку робити ані «припалювання», ані «заморожування», і лише за наявності вірусу необхідно проводити конізацію шийки матки.

Важливим є питання порушення менструального циклу, адже це може стати небезпечним для дівчини, і про це обов’язково слід говорити. Як наголошує Т. Татарчук, у пубертатний період може розвиватися фізіологічна інсулінорезистентність, це — характерна особливість цього періоду. Якщо в цей особливий пубертатний період є вплив якихось несприятливих чинників навколишнього середовища, найпоширенішим з яких є стрес, особливо, зумовлений соціальними факторами сьогодення чи шкільною тривожністю, разом із фізіологічною резистентністю можливе формування полікістозу яєчників, який визначено світовою спільнотою кардіологів як фактор ризику розвитку кардіоваскулярної патології, і на який можуть впливати саме гінекологи. Т. Татарчук окремо акцентує увагу на тому, що в разі діагностування у молодої дів­чини пухлиноподібного новоутворення відповідної локалізації або кісти яєчника, яка потенційно може призвести до розвитку полікістозу і бути зумовлена вищезазначеними механізмами, не потрібно проводити оперативних втручань, а слід направляти підлітка до лікаря-гінеколога, який може провести адекватне й ефективне лікування консервативними методами.

Дуже важливим в аспекті здоров’я дівчат-підлітків є фактор школи. Результати одного з проведених досліджень свідчать, що серед дівчат із патологією становлення менструального циклу близько 45% становлять відмінниці у навчанні, адже вони мають нижчий фізіологічний опір стресу та підвищений рівень тривожності. І це зумовлено перенавантаженням, яке обов’язково потребує певного психологічного супроводу.

У продовження Симпозіуму присутні мали змогу ознайомитися з досвідом Грузії щодо адаптації міжнародних протоколів для оптимізації лікування при гострих респіраторних захворюваннях, яким поділився І. Чхаїдзе. Найголовніше, на що звернув увагу оратор, став процес затвердження протоколів лікування в Грузії. Початком є створення цього протоколу професійною асоціацією лікарів певного напрямку на підставі існуючих міжнародних рекомендацій, який у подальшому обов’язково проходить етап спеціальної експертизи. Після цього документ потрапляє до Міністерства охорони здоров’я, де функціонує Національна рада з розробки, оцінювання та впровадження національних рекомендацій та стандартів з приводу лікування, яка оцінює наданий матеріал, і у разі позитивного висновку, згідно з наказом міністра охорони здоров’я, цей протокол стає рекомендованим, але необов’язковим. Після цієї процедури протокол публікується на офіційному сайти міністерства, і кожен лікар у вільному доступі може ним користуватися.

Під час Симпозіуму на тему «Обструктивний синдром в педіатрії: від доказової медицини до сучасної практики» мала змогу виступити головний науковий співробітник відділення захворювань органів дихання та респіраторних алергозів у дітей ДУ «ІПАГ НАМН України», доктор медичних наук, професор Тетяна Уманець, темою доповіді якої стали «Нові підходи до лікування бронхіальної астми через призму реформи системи охорони здоров’я України». За її словами, бронхіальна астма залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань органів дихання у дітей, хоча в Україні відзначається позитивна тенденція щодо захворюваності та поширеності цієї патології, особливо у дітей раннього віку.

Основною метою лікування пацієнтів із бронхіальною астмою є досягнення контролю над симптомами захворювання з мінімізацією ризику розвитку загострення, погіршення функції легень та побічних ефектів фармакотерапії. Лікування у разі бронхіальної астми — це цілий комплекс заходів, спрямованих на своєчасне та коректне встановлення діагнозу, оцінку контролю симптомів, факторів ризику розвитку захворювання, прихильність пацієнтів до лікування тощо. За словами оратора, нині лікарі можуть активно користуватися рекомендаціями Глобальної ініціативи з бронхіальної астми (Global Initiative for Asthma — GINA) 2017 р., в яких оновлено рекомендації, що стосуються оцінювання легеневої функції, акцентовано увагу на необхідності обов’язкового проведення спірометричних досліджень, надана інформація щодо безпеки застосування деяких груп препаратів, а також наявні інші суттєві оновлення.

Під час роботи Конгресу не обійшлося без несподіванок, принаймні для аудиторії, адже присутні мали змогу почути вітання від члена депутатської фракції Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч», народного депутата України VIII скликання, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірини Сисоєнко. Наголошуючи на важливості проведення подіб­них заходів, народний депутат відзначила, що основним завданням держави є прийняття необхідних законів, які вже давно діють в європейських країнах, а також деяких країнах пострадянського простору, впроваджуючи при цьому ефективні зміни як для лікарів, так і для пацієнтів.

Зазначимо, що неможливо обговорити всі проблематичні питання педіатрії протягом одного заходу, хоча присутні мали змогу отримати безліч нової та актуальної інформації про проблеми з боку серцево-судинної системи, етіотропне лікування пневмоній у дітей, проблеми діагностики синдрому подразненого кишечнику, перспективи застосування пробіотиків у дитячому віці, деякі аспекти дефіциту вітамінів. Також присутнім презентовано модель навчального процесу на медичних факультетах у країнах Прибалтики та чимало іншого. Завершенням роботи Конгресу стала презентація резолюції, яка нині знаходиться на стадії обговорення.