Дитина на світанку буття — це поза науковими термінами головний напрям цього важливого соціально та медично обумовленого форуму лікарів та учених різної спеціалізації: неврологів, педіатрів, неонатологів, генетиків, психіатрів, дефектологів. Зустріч виявилася міжнародного масштабу: крім українських ентузіастів щодо цієї комплексної проблематики із Києва, Харкова, Вінниці, Сум, Івано-Франківська, Чернівців, Черкас, Ужгорода та всіх регіонів України, з лекціями на тему «Дитина в аспекті неврологічних ризиків» виступили авторитетні учені з Австрії, Великобританії, Нідерландів.

— Дитина, яка прийшла у світ здоровою, — це щастя її батьків і дарунок суспільству, — каже голова оргкомітету Конгресу, директор Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, НАМН України (ІПАГ), президент Асоціації педіатрів України, видатний учений, академік Юрій АНТИПКІН. — Саме такий вдалий старт подальшого розвитку постає життєвим акредитивом для малюка. Але у досить численної частини новонароджених початок життя є затьмареним, бо понад два відсотки з них мають певні вроджені вади чи складні недуги. Це, без перебільшення, виклик країні, й конче необхідна комплексна стратегія протидії такому становищу. Тож саме наш Інститут, у якого — велика наукова історія і в якому одна з його видатних будівничих, академік Олена Лук’янова сформувала новітню галузь — медицину плоду, найбільш дієво опікується цим критичним прошарком новонароджених.

Перинатологія — дитина в обіймах науки та клініки під час пологів і народження — в наших стінах науково об’єднується з пренатальною медициною, тобто лікарською увагою від моментів вагітності та її перебігу. Знаменно, що перинатальні центри в регіонах керуються саме такими настановами ІПАГ.

Маємо серйозні демографічні питання, бо народжуваність у країні падає, — продовжує академік Юрій Геннадійович. — Адже дитина з істотними фізичними й розумовими аномаліями спричиняє стан тривалої кризи в родині й лягає тягарем на суспільство. Ось чому спільно з професором Людмилою Григорівною Кириловою, керівником відділення психоневрології для дітей з перинатальною патологією та орфанними (рідкісними) захворюваннями, яка є президентом Асоціації дитячих неврологів України, ми й ініціювали ідею Конгресу.

— Які життєві факти спонукали до усвідомлення: становище потребує змін?

— Світова спільнота дедалі виразніше переконується, що народження дитини вагою від 500 грамів, тобто при вкрай передчасних пологах, хоча подальша боротьба за життя такого новонародженого має законні міжнародні підстави, ставить таку крихітку на край прірви. Незрілість малюка зумовлює його вельми ускладнений, здебільшого запізнілий розвиток, імовірно, в поєднанні з фізичними та інтелектуальними затримками. Тут естафету має перейняти неонатологія, медицина початку життя. Ця вертикаль у нашому Інституті також має істотне підґрунтя, а президентом Асоціація неонатологів є професор ІПАГ Тетяна Знаменська.

— Як звучав дебют Конгресу?

— У нашій спільній доповіді, підготовленій разом з професором Л. Кириловою, — «Досягнення, проблеми і перспективи перинатальної неврології в Україні», зокрема, наголошується: виписка новонародженого із пологового будинку здебільшого за три дні після пологів, як це щоденно практикується, є істотною медичною помилкою. Адже новонароджений має фізіологічно пристосуватися до початку автономного життя, й до того ж його потрібно детально обстежити щодо вчасної діагностики можливих вад. Якщо є клінічні підстави, доцільно, зокрема, використовувати для цього й метод магнітно-резонансної томографії (МРТ), не обмежуючись ультразвуковим дослідженням.

Загалом, — замислюється учений-медик, — об’єднання на сумісних позиціях медицини плоду, неонатології та перинатальної неврології мають, на мою думку, віднайти необхідні практичні імпульси в розпочатому реформуванні системи охорони здоров’я в нашій країні. Показово, що на Конгресі виступила заступник голови комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України Ірина Сисоєнко. Вона запевнила, що й надалі не стоятиме осторонь бурхливих хвиль на цій річці життя, щоби наш парламент законодавчо сприяв розв’язанню цих нагальних проблем у дитячій психоневрології. Завдяки їй збережена спеціальність «педіатрія», а в подальшому маємо надію на збереження такої життєво необхідної спеціальності, як «дитяча неврологія».

— Дев’ятий поверх у багатопрофільному дитячому корпусі ДУ «ІПАГ НАМН України», на якому встановлена меморіальна дошка в пам’ять фундатора та берегині цієї оази благополуччя дитини — Олени Михайлівни Лук’янової, віддано клініці психоневрології. Можна, мабуть, пересвідчитися: мотиви Конгресу наочно перекликалися з реаліями цієї клініки?

— Справді, це палати та інші лікувальні кабінети тривог, але й людських сподівань. Адже різновиди дитячого церебрального паралічу, судомні стани, напади епілепсії, низка інших дитячих нейрогенних патологій вправно й цілеспрямовано лікуються саме тут. Але, так би мовити, «одвічний двигун» ДУ «ІПАГ НАМН України» — єдиний науковий ланцюг необхідних кроків у акушерстві, ендокринній гінекології, хірургічних можливостях, щодо вроджених аномалій у сучасній педіатрії на всіх етапах клінічної допомоги хворій дитині. Неодмінно етична місія Інституту, розпочинаючи від його лікувально-профілактичної ролі під час чорнобильської катастрофи до висококваліфікованої допомоги жінкам та дітям із груп ризику, евакуйованим із Донбасу, — це наша традиція.

— У Конгресі взяли участь екс-міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, директор Українського медичного центру реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи Володимир Мартинюк та відомий дитячий психіатр, професор Анатолій Чуприков, професор Західного регіону Микола Пітик та інші. Будь ласка, кілька слів про ці промови…

— Якщо говорити про внесок Василя Михайловича Князевича в сучасні гуманітарні диспозиції, то саме йому вдалося закласти в Україні підвалини паліативної медицини — напрямку для безпомічних та беззахисних. Але не секрет, що у нас є чимало інвалідів з дитинства, дітей та підлітків з особливими потребами. Тож згуртування з командою В. Князевича конче необхідне. Володимир Юрійович Мартинюк, завідувач кафедри дитячої неврології та реабілітації НМАПО, наголосив на низці профілактичних заходів, спрямованих на попередження інвалідизації серед дітей. Щодо даних Анатолія Павловича Чуприкова, йшлося про коріння та перебіг аутизму, який набуває поширення.

— Вельми цікавими були виступи гостей Конгресу — професорів Барбари Плеко (Відень), Роніт Пресслер (Лондон), Джерона Дудінка (Роттердам). Чим були корисні ці контакти?

— Слушне запитання. Ці молоді за віком, але досвідченні західні науковці-клініцисти зупинилися на діагностиці й лікуванні метаболічних синдромів, неонатальних судом та інсультів у практиці дитячої неврології. Аудиторія жваво спілкувалася з колегами, а резолюція конгресу наочно довела: розвиток перинатальної та дитячої неврології у нашій країні йде прогресивним шляхом.

— Конгрес було присвячено до 25-річчя Національної академії медичних наук України. Тож це й громадське наукове починання?

— Справді, маємо перший мультидисциплінарний науковий акт, присвячений цій даті 2018 року. Але ДУ «ІПАГ НАМН України» в рейтингу заходів нашої Академії посідає особливе місце. І не лише тому, що цей Інститут з майже дев’яносторічним літописом — живе свідчення пріоритетів охорони материнства і дитинства в розвитку медичної науки. Таким чином, організацією та проведенням визначного конгресу заявили: таке світило потужно палає!+