В звітному році науковці інституту працювали над проблемами покращання надання медичної допомоги дітям та жінкам шляхом вирішення найважливіших науково-практичних питань в галузі акушерства, гінекології та педіатрії.
Завершені дослідження з розробки системи допологової підготовки та перинатальної охорони плода при вроджених вадах серця у матері (Наукові керівники - д.мед.н., проф. В.Є.Дашкевич, д.мед.н., проф. Л.Б.Гутман).
Результати даної наукової роботи мають суттєве значення для практичної медицини та організації надання висококваліфікованої медичної допомоги жінкам з важкою екстрагенітальною патологією в України роботи.
Так, базуючись на аналізі материнської смертності від екстрагенітальних захворювань в Україні за 15 років встановлено, що вроджені вади серця займають перше місце серед причин смерті вагітних і роділлей з кардіальною патологією (23,7 %), а серед них найбільшу питому вагу мають вади з високою легеневою гіпертензією (77,4 %), Це дає підставу для удосконалення надання медичної допомоги таким жінкам на етапі первинної ланки амбулаторної допомоги та обґрунтовує необхідність вчасно скерувати таку жінку до родопомічного відділення вищого рівня акредитації. Такий підхід може позитивно вплинути на зниження частоти материнської смертності в Україні.
Виявлено, що у жінок з вродженими вадами серця мають місце акушерські ускладнення, частота яких значно перевищує аналогічний показник в популяції. Поряд з цим, перинатальна смертність у дітей від жінок з такою патологією в 2,5 рази перевищує її рівень у загальній популяції.
Поглиблені дослідження, проведені в інституті, довели, що у таких вагітних має місце суттєве зниження якості життя, толерантності до фізичного навантаження, високий рівень реактивної і особистісної тривожності, порушення нейрогуморальної регуляції в системі мати-плацента-плід-новонароджений, що і стає підґрунтям для розвитку кардіальних та акушерських ускладнень .
Визначена роль у виникненні акушерських та перинатальних ускладнень пригнічення активності стрес-лімітуючої системи та стрес-реалізуючої ланки, а також зрушення співвідношення між гормонами фетоплацентарного комплексу та експресії їх рецепторів, що дало можливість удосконалити уявлення про патогенез розвитку ускладнень та розробити комплекс профілактичних та лікувальних заходів.
Розроблено диференційовану систему дородової підготовки і комплексної терапії вагітних з ВВС із застосуванням фізичних навантажень, психологічної корекції, заходів зі зниження ступеня гіпоксії матері і плода, нормалізації функцій фетоплацентарного комплексу, взаємовідносин в системі нейрогуморальної регуляції, а також санаторно-курортної реабілітацїї.
Ефективність запропонованої системи, доведена аналізом даних щодо покращення якості життя, нормалізації психологічного стану хворої, підвищення толерантності до фізичного навантаження, поліпшення функції серцево-судинної та інших систем, зменшення частоти кардіальних, акушерських та перинатальних ускладнень.
Слід підкреслити, що наукова новизна роботи: полягає в тому, що вперше були розкриті нові ланки механізму розвитку ускладнень з боку матері і плода, що дало змогу на цій основі запропонувати нові методи прогнозування, терапії та реабілітації, дородової підготовки і перинатальної охорони плода у жінок з вродженими вадами серця.
Сфера застосування виконаної науково-дослідної роботи - родопомічні, терапевтичні, кардіологічні заклади України.
Результати НДР знайшли відображення у 15 статтях у наукових журналах та збірниках, трьох доповідях на науково-практичних конференціях та двох наказах МОЗ України. Отримано 2 патенти на об'єкт охорони: "Спосіб реабілітації вагітних при захворюваннях серцево-судинної системи та "Спосіб допологової підготовки вагітних з вродженими вадами серця".
Іншу важливу проблему висвітлено в НДР, яка присвячена вивченню перебігу вагітності та пологів у жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз та розробці системи заходів щодо запобігання і корекції виявлених у них акушерських та перинатальних ускладнень (Наукові керівники - д.мед. І.А.Жабченко, д.мед.н., професор З.Б.Хомінська).
В результаті роботи доведено, що серед контингенту вагітних значно збільшилась кількість жінок з фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз, які належать до групи високого акушерського та перинатального ризику в зв'язку з тим, що у них більш часто, ніж у загальній популяції виявляються акушерські та перинатальні ускладнення.
Проведено поглиблене вивчення окремих ланок патогенезу розвитку таких ускладнень, зокрема - рівня метаболізму гормонів фето-плацентарного комплексу у співставленні з рівнем гіпофізарних та наднирникових гормонів, які свідчать не лише про високий рівень психоемоційного стресу сприяє розвитку основного захворювання, але й загрози переривання вагітності.
. Вперше розроблено та застосовано систему організаційних та лікувально-профілактичних заходів щодо ведення даного контингенту вагітних, профілактики перинатальних ускладнень у дітей від таких жінок та з попередження розвитку пухлинної патології в майбутньому житті.
Сфера застосування виконаної науково-дослідної роботи - родопомічні, гінекологічні, онкологічні заклади України.
З результатами роботи надруковано 26 статей, зроблено 12 доповідей, отримано 2 патенти на корисну модель: "Спосіб прогнозування розвитку загрози переривання вагітності в першому триместрі у жінок із фіброзно-кістозною хворобою молочних залоз", "Спосіб прогнозування прогресування фіброзно-кістозної хвороби молочних залоз в період вагітності" та подана заявка на винахід "Спосіб прогнозування прогресування фіброзно-кістозної хвороби молочних залоз в період вагітності".
За результатами ініціативної НДР "Вивчити особливості онкомаркерів в плацентарному бар'єрі при фізіологічній вагітності" ( наукові керівники проф Подольський В.В., проф. Задорожна Т.Д.) встановлені особливості плацентарного бар'єру жінок при фізіологічному перебігу вагітностей. Встановлено, що у жінок у терміні вагітності 18-20 тижнів відбувається підвищення транс плацентарного обміну речовин, що реалізується двома шляхами: з одного боку - за рахунок збільшення плацентарної поверхні обміну, з іншого - за рахунок скорочення дифузії між материнською та фетальною кров'ю.
Морфологічні та імуногістохімічні зміни в плацентарному бар'єрі при фізіологічній вагітності мають чітко виражену динаміку змін в залежності від терміну гестації. Виявлені маркери проліферації, апоптоза та онкомаркери в структурі плацентарного бар'єра дозволяють в подальшому дослідити їх роль в плаценті організму пухлиноносія.
Виконання наступної ініціативної НДР "Розробити критерії попередження розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, що отримали сучасні допоміжні репродуктивні технології" (наукові керівники - д.мед.н., проф. Подольський В.В., д.мед.н. Сопко Н.І.) дозволяють визначити особливості розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, що отримали сучасні допоміжні репродуктивні технології. Визначено, що у цих жінок має місце полінутрієний дисбаланс, основною складовою, якого є білковий дефіцит з вираженою недостатністю незамінимих амінокислот та ессенціальних поліненасичених жирних кислот.
У жінок, що отримали сучасні допоміжні репродуктивні технології спостерігаються зміни утробного стану плода, які виникають на тлі плацентарної недостатності та психоемоційного стресу пов'язаного в більшості випадків з проблемами настання вагітності. Отримані результати в подальшому дозволять розробити систему заходів щодо покращання розвитку акушерських та перинатальних ускладнень.

За звітний період зареєстровано 3 нових технології по КПКВ 6561020, спрямованих на удосконалення до пологової підготовки вагітних з вродженими вадами серця, діагностики і лікування епілепсій та упередженню системних ускладнень терапії у дітей з ревматичними хворобами.