Лабораторія клінічної фармакології, ендокринології та біохімії

Завідувач лабораторії – Ципкун Анатолій Григорович, доктор медичних наук, професор, тел. (044) 483-62-55

Співробітники (науковий та лікарській склад відділення):

Близнюк  Зоя  Валентинівна  – молодший науковий співробітник

Касянчук Наталія Ростиславівна – науковий співробітник

Колос Олена Василівна – інженер першої категорії

Рудяка Любов Миколаївна – старший лаборант

Cтрижак Світлана Костянтинівна – науковий співробітник

Тіщенко  Валентина  Кирилівна – к.б.н., провідний науковий співробітник

Нікішина Вероніка Вікторівна – молодший науковий співробітник, лікар-акушер

У 2016 році, на базі кількох лабораторій була створена лабораторія клінічної фармакології, ендокринології та біохімії, в якій підтримуються всі три традиційні напрями досліджень в інституті.

Експериментальні патофізіологічні дослідження в інституті проводяться з 1947 року, коли була створена лабораторія нормальної і патологічної фізіології (зав. – професор Е.С.Стальненко). Основним науковим напрямком лабораторії в ті роки було вивчення фізіології травлення. У 50-і роки під керівництвом акад. А.П. Ніколаєва в лабораторії були проведені експериментальні дослідження з вивчення протигіпоксичної дії ряду препаратів, що надалі послужило підставою для створення спеціальної комбінації засобів для лікування асфіксії немовляти, що одержала в літературі назву “Тріада Ніколаєва”.

З 1967 року лабораторією завідував проф. М.Л.Тараховський. У цей час наукова діяльність була переважно спрямована на пошук нових ефективних антигіпоксантів ( М.І.Руднєв, А.Г.Ципкун), дослідження впливу нових класів простагландинів на скорочувальну діяльність матки (Л.М.Зайцев), вивчення впливу лікарських засобів на плід (М.Л.Тараховский, А.Г.Ципкун). У 80-і роки почали проводитися дослідження в галузі клінічної фармакології і фармакогенетики, а в 90-і – вивчення фармакогенетики лікарських засобів.

В1989 році лабораторія була реорганізована в лабораторію патологічної фізіології і клінічної фармакології (з 1999 року завідувач – проф. А.Г.Ципкун).

Основним напрямком наукових досліджень стали удосконалення фармакотерапії основних захворювань вагітних і дітей на основі поглибленого вивчення особливостей дії лікарських препаратів на організм плоду, дитини і жіночий організм у динаміці вагітності.

В останні 10 років у лабораторії проведені фундаментальні дослідження з вивчення рецепторних властивостей плацентарних судин і впливу на тонус плацентарних судин і маточно-плацентарний кровообіг ряду вазоактивних препаратів. Установлено наявність у плацентарних судинах різних видів адрено-, холіно-, серотоніно-, гістамінових рецепторів. Доведено, що їх стимуляція чи блокування викликають характерні зміни тонусу плацентарних судин і маточно-плацентарного кровообігу. Показано, що при серцево-судинних захворюваннях матері, фето-плацентарній недостатності, синдромі затримки розвитку плоду змінюється характер реагування плацентарних судин на медіаторні засоби.
В останні роки істотна увага приділяється розвитку хронофармакологічних досліджень. На підставі вивчення циркадних ритмів ряду показників нейро-гуморальної регуляції функцій організму у дітей із хронічними вірусними гепатитами до і після лікування показано, що дослідження цих показників може бути використано як критерій ефективності проведеної терапії.

За останні 10 років розроблений ряд ентеросорбентів: УВЕСОРБ (дозволений до медичного застосування), ФЛАВОСОРБ (завершено доклінічне вивчення).

З урахуванням основних напрямків діяльності інституту, проведено дослідження ролі  порушень  процесів мікроциркуляціїї у патогенезі основних захворювань  вагітних (екстрагенітальні захворювання, плацентарна недостатність, пізні гестози)  та у дітей ( хронічні вірусні гепатити, синдрома подразненого кишечника) вивчено роль системи  обміну оксиду азоту ( за показниками вмісту L-аргініну, NO2 та NO3 , що стало підгрунтям для обгрунтування та розробки рекомендацій по корекції порушень стану цієї системи, що дозволило підвищити ефективність лікування таких пацієнтів.

Лабораторія ендокринології та біохімії, що входить до складу лабораторії функціональної діагностики, була заснована в 1958 р. на базе НДІ ОХМАДИТ. Керівником лабораторії ендокринології була проф. Т.Д.Травянко (1958-1998), одна із засновниць вітчизняної школи гінекологічної і акушерської ендокринології. З 1999 р. лабораторією керувала проф. З.Б. Хомінска – учениця  проф. Т.Д. Травянко.

Тісний взаємозв’язок здоров’я людини, взагалі і, зокрема жінки, із гормональним гомеостазом забезпечує одне з провідних місць гормональних досліджень у вирішенні актуальних проблем акушерства та гінекології, формує окрему галузь науки, якою є акушерсько-гінекологічна ендокринологія. Широкий спектр гормональних досліджень, що проводиться в лабораторії охоплює всі основні нейроендокринні системи організму: гіпофізарно-яєчникову, гіпофізарно-надниркову, тиреоїдну, симпато-адреналову, гормональну функцію підшлункової залози та епіфізу. Тонкі механізми порушень тієї чи іншої ендокринної системи встановлюються завдяки використанню додаткових досліджень тропних гормонів гіпофізу, ліберинів гіпоталамусу, цитокінів, простагландинів та їх похідних, зв’язуючих білки крові, тощо.

В центрі уваги лабораторії знаходяться такі сучасні проблеми як доброякісні процеси матки, яєчників та молочної залози, інфекції, що передаються статевим шляхом, наркоманія, алкоголізм, соматична патологія та їх взаємовпливи на ендокринну систему взагалі та специфічні функції жіночого організму зокрема.

Керівник групи  біохімії – кандидат  медичних наук Тіщенко Валентина Кирилівна. 

Основні напрями наукових досліджень:

  • Розкриття патогенетичних механізмів розвитку гормонозалежних патологічних процесів статевої системи невагітної жінки.
  • Визначення ролі ендокринних факторів у розвитку ускладнень вагітності  та патобіозі кістозно-фіброзної хвороби молочних залоз та лейкоміоми у вагітних жінок.
  • Прогнозування гіпогалактії за гормональними критеріями у жінок із мастопатією.
  • Вивчення ендокринної забезпеченості вагітності при акушерській та екстрагенітальній патології.
  • З’ясування ролі та місця ендокринних маркерів у перинатальному скринінгу уроджених вад плода.
  • Проведення ендокринних досліджень в системі новітніх репродуктивних технологій.
  • Встановлення гормональних еквівалентів рівня психоемоційного стресу у дітей та жінок в умовах норми і патології.
  • Визначення впливу екологічних чинників на ендокринні органи жіночого  та дитячого організмів.
  • Гормони  жирової  тканини та  гормональні  маркери  стану  репродуктивного здоров´я жінок за умов метаболічного синдрому.
  • Вегето-судинна дистонія (соматоформна дисфункція вегетативної нервової системи) та гормональні показники забезпеченості менструальної функції жінки.
  • Встановлення взаємозв’язку між хронічними запальними процесами статевих органів жінки та порушенням її гормонального статусу.
  • Визначення ролі стрес-асоційованих гормонів у перебігу післяопераційного періоду за умов поєднаної гінекологічної  та іншої хірургічної патології.   
  • Вивчення енергетичного обміну, фосфоліпідного складу клітинних мембран, макро- та мікроелементів при акушерській патології.
  • Визначення взаємозв’язку метаболічних процесів сполучної тканини з постсинтетичною модифікацією білків при патології сполучної тканини у вагітних  та дітей з ревматичними пороками серця.
  • Вивчення показників вуглеводного обміну (лактози, сіркоглікоїдів, фруктози)  в грудному молоці матері в нормі та за умов мастопатії.
  • Аналіз стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) за показниками дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, гідроперекисей та антиоксидантної системи в еритроцитах крові при гіпоксії у новонароджених, вагітних та невагітних жінок.
  • Визначення показників перекисного окислення білків (ОМБ) в сироватці крові як маркерів активності запального процесу.
  • Оцінка стану слизових оболонок  ЖКТ за визначенням білкововуглеводних комплексів (глюкозоаміногліканів, сіркоглікоїдів, фракцій сіалових кислот, фукози) в копрофільтратах    у дітей із запальними гастроентерологічними захворюваннями. 
  • Проведення гормональних досліджень для клінічних підрозділів ДУ “ІПАГ ім. акад. О.М. Лук´янової НАМН України”.
  • Здійснення консультативної допомоги лікувальним закладам країни з питань гормональної діагностики.

Методи лабораторної діагностики: імуноферментний, радіоімунологічний, біохімічний, кольпоцитологічний.